Компанія була заснована в 1964 році студентом Філом Найтом (Phil Knight), він був бігуном на середні дистанції в команді Орегонського університету, і його тренером Біллом Боуермана (Bill Бауерман). У ті роки у спортсменів практично не було вибору в спортивному взутті. Адідас коштувала досить дорого - 30 доларів, була якісною, а звичайні американські кросівки коштували 5 доларів, але від них боліли ноги, особливо після бігу. Якщо професійні спортсмени могли собі дозволити Адідас, то для любителів ситуація була сумна.
Що б виправити цю ситуацію Філ Найт придумав геніальну схему - замовляти кросівки в азіатських країнах і продавати їх на американському ринку. Отримуючи економічна освіта MBA в Стенфорді в 60-х роках, Найт брав уроки в класі Френка Шелленбергера (Frank Shallenberger). Завданням на одному з семінарів була стратегія розвитку бізнесу дрібної приватної фірми, включаючи маркетинговий план. Згідно з легендою «Найк», саме на цьому семінарі з маркетингу Найту прийшла в голову концепція компанії. Спочатку компанія носила назву Blue Ribbon Sports і офіційно не існувала.
У 1963 році Філ Найт вирушає до Японії - в ті часи робоча сила там коштувала дешево, і укладає контракт від імені Blue Ribbon Sports з компанією Onitsuka, на поставку в США кросівок. По початку кросівки продавалися буквально з рук, а точніше з фургона-мікроавтобуса Найта. Він просто зупинявся на вулиці і починав вести торгівлю. Йому було 26 років і йому подобався свій бізнес.
Незабаром до виробництва приєднався і третій чоловік - талановитий менеджер Джефф Джонсон, що відповідає за продажі. Він теж був спортсменом і чудово розумів, який потрібен підхід до людей з спортивного світу. Джонсон виявився хорошим і захопленим маркетологом. Він склав базу даних іменитих професійних спортсменів і з кожним поговорив особисто.
У процесі бесіди Джефф довідувався, яке взуття вони використовують для тренувань і виступів, цікавився достоїнствами і недоліками взуття, запрошував спортсменів на примірки спортивного взуття - тоді ще нікому не відомої компанії, офісом якої служив гараж Філа.
У 1965 р Боуерман і Найт змінили ім'я своєї компанії, назвавши її на честь грецької богині перемоги Ніки. Нова назва компанії - Nike, згідно з легендою, придумав Джеф Джонсон, що побачив уві сні крилату богиню перемоги Ніку.
Продажі почали зростати, і потихеньку бізнес став переростати з простого перепродажу чужих кросівок у виробництво своїх під брендом Nike.
У 1971 році студентка Портлендського університету - Каролін Девідсон придумує логотип Найк (в народі - сопля). Вона це зробила за смішні гроші як на теперішній час - 30 доларів. Правда пізніше, коли компанія виросла, Філ Найт подарував їй статуетку логотипу Найк з діамантами і деяку кількість акцій компанії, що робить йому честь.
Цей логотип до сих пір використовується брендом компанії і називається «Swoosh», що означає «пролітає зі свистом». На ньому зображено крило богині Ніки, яка приснилася Джонсону на світанку його кар'єри.
У 1975 році була створена знаменита вафельная підошва Nike. Під час сніданку, як завжди занурений в думки про роботу, Білл Боуерман розглядав вафельниці дружини, і в цей момент в голову йому прийшла асоціація: якщо зробити підошву рифленою, то це поліпшить поштовх і, в той же час, зробить взуття легшою за вагою , Незабаром після цього кросівки з рифленою, або, як її ще називали, «вафельної» підошвою стали найбільш продаваною моделлю в Америці, і до кінця 70-их рр. Nike завоював половину ринку спортивних товарів.